Пошук Пошук
Календар Пошук по даті
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Опитування Опитування
Опрос Яку школу Ви б хотіли у Набутівській громаді опорною?

 
Крайний коментар Крайній коментар
Архів новин Архів новин
Листопад 2017 (1)
Жовтень 2017 (3)
Вересня 2017 (3)
Серпень 2017 (5)
Липень 2017 (5)
Червень 2017 (15)
Погода Погода в Деренківці

Реклама Реклама

сільська народна творчість
Добавлено: 4-03-2007, 23:07     Автор: leny     Категорія: ---
Баба Марія плете такі коврики - символ сонцясільська народна творчість
Комментів: 2   Переглядів: 1 203
виразні люди нашого села
Добавлено: 3-03-2007, 23:38     Автор: leny     Категорія: ---
Характерні дядькивиразні люди нашого села
Комментів: 3   Переглядів: 1 331
На хуторі
Добавлено: 1-03-2007, 23:22     Автор: leny     Категорія: Село
Жалко школу красавицю,стоїть сиротиною....
Фото в Подробнее
Комментів: 2   Переглядів: 1 346
мрія
Добавлено: 28-02-2007, 23:15     Автор: derenova     Категорія: ---
Отаке авто тре куплять....мрія
Комментів: 4   Переглядів: 1 439
холодно
Добавлено: 26-02-2007, 22:57     Автор: leny     Категорія: Головна
озеро замерзло
холодно
Комментів: 1   Переглядів: 1 329
Не прийшла пора
Добавлено: 25-02-2007, 23:09     Автор: derenova     Категорія: Село
Пора розкидать каміння ніяк не пройде.....

Не прийшла пора
Комментів: 1   Переглядів: 1 532
Невпевненість
Добавлено: 25-02-2007, 08:05     Автор: Volodiya     Категорія: Село
Спокійно у нашому селі, тільки хазяйни трохи ворушаться. Починають вивозити навоз на городи, хто возиком, а хто тракторця наймає. Працьовитий у нас люд і земля золота, тільки чогось очі у кожного селянина не виказують колишньої радості. Забрали у села майбутнє! Хочеться кричати.
Комментів: 0   Переглядів: 1 382
Це на душі
Добавлено: 21-02-2007, 10:56     Автор: Volodiya     Категорія: Село
Деренківець- про нього думка гріє,
Деренківець -це кожного життя,
Село моє- моя надія, моя земля,
Дорога в майбуття!
Комментів: 0   Переглядів: 1 677
Памятні місця
Добавлено: 20-02-2007, 23:04     Автор: derenova     Категорія: Історії
Десь тут була ЯКОНОМІЯ

Памятні місця

А тут була деревяна церква См. в Подробнее

Комментів: 2   Переглядів: 1 778
Частина2 Подорожі
Добавлено: 17-02-2007, 11:45     Автор: derenova     Категорія: Історії
Продовження....
В 1910р. зімою,одного вечора, я прийшов у школу до свого товариша учителя коротать вечір.
Дід Кость соломою топив грубу, на столі лежав Кобзарь Т Г Шевченка. Я його розкрив і став читать"Катерину". Прочитавши кілька сторінок дід Кость уважно слухав, Я остановився, та й питаю:
- А чи знаете Ви хто написав "Катерину"?
- Знаю,добре знаю, хто написав "Катерину" та й всього "Кобзаря" бо це Шевченко.
- А як же Ви тее знаете, Ви жбо не грамотні,та й дальші Деренківця гадаю ні где не бували?
- Еге не грамотний!, та я Тараса із Деренківця возив у самий Київ, і з тим його добре знаю,
Така одповідь мене дуже зацікавила. Я й кажу дідові:
- Розкажіть то же мені, якВи його возили? що з ним говорили? що робили подорожуючи?

От дід і став розказувать:....
Діло було тре сказать за панщини, а в якому році не скажу, бо давно це було, а в додаток я не грамотний. Тараса етапним порядком доставили з Черкас у Якономію, яку і тепер ви бачите низче Гродка. Мені було років зо 25, я був десяцьким.
Літом одного дня, я прихожу в Якономію на роботу, а управляючий каже:
- Ти Костю, собірайся, поїдеш у Київ, повезеш туди Шевченка, а там у Киеві окуеш воза та й приїдеш додому.
От я і собрався. Запріг у воза пару коней, наклав сіна і підїхав до ганку панського дому.Через невеликий час вийшов з покоїв Тарас з панами. Одягнений був у жупан, собою не високий, але кремезний. Попрощавсь він з панами, сіли ми на воза і поїхали селом до теперішніх водяних млинів, де тре було вбрід переїхать Рось. Тілько що заїхали в річку, як зламався дишель. Тараса я оставляю біля воза і коней, а сам скоріш у Якономію по новий дишель. Вертаюсь, а його нема. Куди дівсь? Оглядаюсь навкруг, а він на тім березі, та чогось-то пригнувсь крадеця поза кущами лози, а під рукою несе жмут якихось манатків.....
далі буде..
Комментів: 2   Переглядів: 1 724
Частина 1 Подорожі
Добавлено: 16-02-2007, 11:56     Автор: derenova     Категорія: Історії
Ітак:
Низче староденного г.Корсуня (тепер м-ко Корсунь-Шевченківський, Черкаської обл.,районний центр) біля 12км.,на правім березі р.Рось розкинулось село Деренківець, довжиною кілом біля 8-9 км.
В дореволюційні часи в Деренківці були волость, сельська управа, дві церкви, дві церковно-парафіальні школи, базарна площадь з двомарядами набікренених хібарок, шинок, де завше купчилися пянички, іноді тут можна було зостріть і схимина з Корсуньського монастиря.
Недалеко від базарного ринку, на південь під пологою горою стояв довгий барський дім шалівкою критий, а від шляху стояли довгелезні воловні, конюшні, коморі, та інші службові будинки деревяні соломою криті, або очеретом.
Всі ці будівлі були огорожені високим парканом, а посередині від шляху - висока дощата брама. За цими будівлями по під горою виднівся великий сад з доріжками під назвою - Гродок, а далі за садом - поля, ліс ,рощі.
Все це за панщини був маеток графа Воронцова, під назвою Єкономія, а потім це було володіння поміщика Балашева.

Вцім селі Деренківці жив дід Кость Шелест, який уже авно помер, але я певен, що старі люди дернківчани і тепер його знають. Жив він недалеко від церковно-парафіальної школи Успенського приходу і в роках 1909-1910 був у ній сторожем. Росту був вище середнього, плечі широкі, голос мав як руба, що не слово у нього то якісь шутки з прислівями. Оцей то дід Кость, як я від нього довідався, дуже добре знав Т Г Шевченка, позаяк він на простім возі возив його з Деренківця до Киева, приблизно в 1859 році.
От я дословно передаю його розказ про цю подорож........
далі буде...
Комментів: 1   Переглядів: 1 678
документЧЦ
Добавлено: 14-02-2007, 23:12     Автор: derenova     Категорія: ---
Цікава тут розповідь-може легенда?документЧЦ
Комментів: 2   Переглядів: 1 495